Місто Славне Дніпро (вірш присвята)
Ти давно не нове,
наче вчора з’явився на мапі,
Місто славне Дніпро -
ти багатий своїми літами.
Кличеш сурмами захищати
землю нащадкам й звитяги.
Ти сумуєш також.
Ти - мудрець між містами!
Бо артерії рік твого серця до болю чіпали
І зі струмків, що загадками людству
завжди слугували.
Ти страждав за народ,
вибухаючи також повстанням:
від північних степів
до азовського вільного краю.
На коліна ти падав
у храмах тільки до Бога,
Не давав ворогам перемир’я й спокою.
Ось і знову на варті, чатуєш й готовий до бою
зі споконвічно-голодною злою Ордою!..
Місто Дніпро – по-новому хре́щення приймаєш,
Як не звався вже ти, але славу свою не втрачаєш!
Головне, що ти є і лишайся проукраїнським,
Місто Вільних – Дніпро
Ти навіки є вічним!
Забуття не судилось тобі, –
бо запеклий.
Ти палав у вогні,
Подолав лихо й пекло.
Ворогам – не даруєш пощади,
Щедро сиплеш у відповідь свої снаряди…
Загубився той день у віках,
коли ти спопелявся.
Головне, що ти є
місто Славних – Дніпро,
Світ Тебе зачекався
У яскравих вогнях!
