Молдова
I
Загублена поміж двома твердинями,
Моя тендітна та нехитра дівчино,
Ти вмита пахощами міцно-винними,
Тобі співають кобзарі незлічені,
На пагорбах, немов застигле море шовкове,
Терпка отава, стягнена небосхилами,
Шипить, немов ривалізує з човнами,
Примарами з забутого життя колишнього...
Тіні чобанів в чересах, просяклі леготом,
Дзвенять у пагорбах тужними дойнами,
Схиляючи до себе ліс чоботями,
В бійню прямують дикі дацькі воїни.
На баланецьких шпилях бринить цимбалами
Гагаузький верховик мандруючий...
Чому ж, Молдово, дикий голос твій каваловий
Завше такий юний та чаруючий?
II
Я рву солому зі стріх,
Небесні вози перекидаю,
Я вітром горлаю пісні
У моїм розбійницькім раю.
Fiul codrului sunt,
Liber ca pasărea-n zbor,
Doina haiducului cânt,
Plină de jale și dor.
