мрії

Я стала цінувати ночі,

Моменти спогадів та снів,

Коли печуть так вільно очі

Сльозами вимиваючи весь гнів. 

За плином днів вже не слідкую,

Давно все втратило звʼязок,

Не розумію, чи живу я,

Чи просто сплю тут, наяву?

І все блукаючи у мріях,

Благаю повернутися в буття.

Воно тут є! Я бачу як воно жевріє.

Я певна, там моя душа…