Мушка
Не потрап до моєї сітки,
Не потрап, моя люба мушко.
Я зриваю щоранку квітку
І саджаю собі за вушко.
Я не п'ю, а цілую чашку,
Бо це ти так для себе бачиш.
Тобі, знаю, без мене важко...
Я твій фініш, для мене ти-зачин.
Я так тепло-тепло до тебе
З почуттями своїми звертаю,
Та тобі їх все більше треба,
А з нас двох я їх менше маю.
Весь цей трепет святого кохання
І вся спека гарячого тіла-
Це для мене звичайні дані,
Саме те, що нахабно хотіла.
Ти дав більше, ніж я заслужила,
Значно більше, ніж варта забрати...
Я б, звичайно, тебе відпустила,
Та не можу так просто віддати!
Мені холодно йти додому,
Мені зимно в коробці кімнати,
Я без тебе в калюжі потону
І припиню себе впізнавати.
Я все грала холодну осінь-
Непокірну і мудру тітку.
Але зараз все краще, ніж досі,
Бо ми мушки в єдиній сітці.
