Мушка

Не потрап до моєї сітки, 

Не потрап, моя люба мушко. 

Я зриваю щоранку квітку 

І саджаю собі за вушко. 

Я не п'ю, а цілую чашку, 

Бо це ти так для себе бачиш. 

Тобі, знаю, без мене важко... 

Я твій фініш, для мене ти-зачин. 

Я так тепло-тепло до тебе

З почуттями своїми звертаю, 

Та тобі їх все більше треба, 

А з нас двох я їх менше маю. 

Весь цей трепет святого кохання

І вся спека гарячого тіла-

Це для мене звичайні дані, 

Саме те, що нахабно хотіла. 

Ти дав більше, ніж я заслужила, 

Значно більше, ніж варта забрати... 

Я б, звичайно,  тебе відпустила, 

Та не можу так просто віддати! 

Мені холодно йти додому, 

Мені зимно в коробці кімнати, 

Я без тебе в калюжі потону

І припиню себе впізнавати. 

Я все грала холодну осінь-

Непокірну і мудру тітку. 

Але зараз все краще,  ніж досі, 

Бо ми мушки в єдиній сітці.