Наречена
Яка вона ця жінка, що одягла фату і біле плаття?
Вона прекрасна й ніжна, як у озері латаття,
А також чиста й свіжа, як джерело гірське,
Та неповторна й загадкова, як корали, що їх ховає дно морське.
Вона – це пташка, у якої з щастя крила,
І кулька кольорова, що до небес злетіла.
Вона – це Божество з своїм куточком раю,
І все це після слів його: «Одну тебе лиш до безтями я кохаю!»
***
