Не треба слів, давай мовчати
Не треба слів, давай мовчати.
Це все-життя, а ми в нім люди.
І часом коли хочеться збрехати,
Подумай ти, що потім буде.
Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі
Та спокуса, що приведе до грішних дій?
Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить.
Лиш правда, то розрада їй.
Давай мовчати, але щиро так, насправді…
Щоб від мовчання потекла сльоза з очей.
Якби любові було більше й правди,
То було б більше в янголів дітей.
