Нова нотатка,
немає додаткового тексту.
Це перепустка
в буденність легкозаймисту.
Нова латка,
на серці, чорними нитками.
Хіба опечатка,
на пачці з цигáрками:
«Залежність - пастка»,
а я думаю, що справжність.
Левова частка
життя довела скінченність.
Нова нотатка,
немає додаткового тексту.
Святкова краватка
в пітьмі немає контексту.
Сумна звістка:
«Нам не бути разом».
Ти постмодерністка,
а я змінююсь з чáсом.
«Залежність - пастка»,
а я думаю, що правда.
Правда жóрстка -
щирих людей вада.
Я ходяча біль…
Ти котяча мʼята.
Театр Водевіль -
Футболка вся помʼята.
Годинник зупинився,
На руці, та на стіні.
Хто ми?
Куди, та хто зна звідки.
Хто на, хто від війни?
Самі собі, по собі…
Правдами - неправдами.
Тверезими чи сп’яну,
ти підсипаєш клофелін,
поки я відволікаюсь на грацію твоїх рухів.
присипаєш мозок дотиком,
поки серце в брадікардії, є ледве чутним.
і я більше не в стані
зробити невдалих і необережних кроків,
Comments(0)