Ось і все закінчилось,,,
Ось і все закінчилось. Залишились тільки листи.
На папері уламки полущеного епідермісу.
Цю зрадливу весну не затримати, не зберегти,
Бо в повітрі вчуваються впевнені подихи вересня.
Ось і все закінчилось. Руйнуєш папір олівцем,
виправляєш раніше записані рими і постаті.
Напиши мені, Осене, тут свій найкращий рецепт
ліків проти прив'язаності й самотності.
Я віддам Тобі все, щоб забути рядки цих адрес,
я закреслю слова, замалюю красиві цитати.
Напиши - на папері, на шкірі, на листі дерев -
і я знаю, Ти будеш найкращим моїм адресатом.
Напиши, як забути несказані нами склади,
І нічого, що помилки в комах і купа закреслень.
Всі листи залишились, всі люди - пішли назавжди,
Коли в місто прокрався ніким не запрошений вересень.
Хай слова будуть вперті й різкі, ніби гра в волейбол,
Хай клітинки паперу тремтять, ніби паростки м'яти...
Ті листи, як і все, що ми робимо, - це про любов,
а любов - це про вміння прощатися і пам'ятати.