ПАЦЬОРКИ
Наче на пацьо́рках, виграє́ музи́ка
І сліди-краплини всюди залиша́,
Сила в тім звучанні криється велика
Ще й у кожній ноті – вся його душа.
Ті дрібні пацьо́рки блискають, як стрази.
Вітер їх гойда́є, наче немовлят,
Дуже вони схожі навіть на алмази,
Ще й чарівно й мило всі вони звучать.
Краплі-намистини бачимо в намисті,
Яке сплів між гі́ллям залюбки павук.
Та ще їх розси́пав хтось на жовтім ли́сті,
Їх колись у нього по́вен був сундук.
Краплі-діаманти всипані усюди,
Їх на тацу зможе сонце лиш зібрать,
Але знову си́пать чародій їх бу́де,
Бу́де все навколо ними прикрашать.
Краплі, наче перли, бачимо навколо,
Ця краса вражає і поло́нить зір,
А коли їх сиплють – мов звучання хору,
Та й звучить із ними защораз клаві́р.
Водяні пацьо́рки ми́лують нам око,
Не щодня побачиш скрізь таку красу,
Наче елементи взяті із баро́кко,
Лиш не може впле́сти їх ніхто́ в косу́.
08.11.2021 р.
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121110808420