Пам’яті ОО
Олександр Омельченко – ім’я це
Пам’ятає кожен, хто хоч раз
Цей поріг переступав, одначе,
Вже його немає серед нас.
Ми сумуєм і баян скучає,
Вже ніхто до рук його не брав,
Бо ніхто вже, мабуть, не заграє
Так, як Олександр на ньому грав.
Чи концерт, чи просто вечорниці,
Зустріч друзів десь під вечорок,
Грав він так, що мавки-чарівниці
Все піти хотіли у танок.
Встаньмо люди, голови похилим
І згадаєм з сумом і жалем.
Спи спокійно, Олександре милий,
Ми про тебе пам’ять збережем.
