Переклад з О.Блока
О, весна без кінця і без краю,
Дум і мрій глибина золота...
Пізнаю я життя і приймаю,
Лиш відлунює подзвін щита.
Я примаю смиренно невдачу
І удача, тобі мій привіт,
Не соромлюсь ні сміху, ні плачу -
Знаю їх зачарований світ.
Піднебесся дари я приймаю,
Й катування нещасних рабів
І задушливий морок підвалу,
І простори безкрайніх полів...
Я приймаю безсоннії ночі,
Ранок в темних завісах вікна,
Щоб мої затуманені очі
Дратувала й п"янила весна.
Зустрічаю тебе близ порогу
З буйним вітром в зміїних косах,
З нерозгаданим іменем Бога
На блідих і холодних вустах.
Не закриюсь щитом від кохання,
Ти ж - плечей не відкриєш довік,
Чи любов - чи жорстокі змагання -
І твій погляд, мов лезо, обпік...
Ворожнечу твою виміряю,
Ненавиджу, кляну і люблю...
І за муки, за згубу, я знаю
- цю любов я мов вирок, прийму.
