Післямова

ти мій листок , мій чистий папірець

в мені написані рядки чекання

я одинак ... а ти душі знавець

ти моя мрія , істина , зізнання

ми сам на сам... а нивою життя

крокують наші душі непомітно

я твоя книга... правдонька твоя

що розквітає весною привітно

цілющий промінь твого почуття

вкарбований словами у століття

а я все йду... все далі... навмання

бо твоя книга - то моє життя

навіщо , запитаєш , кожен раз

один сюжет відтворюєш недбало

я відповім - настав мій час

мене нарешті щастя відшукало

і кожна книга то чиєсь життя

з якого черпаєм своє уміння

і не журись , що йду я навмання

ти лише мить , а книга - покоління

2007 рік.


2023-04-30

Comments(0)