Дай нам, Боже, ПЕРЕМОГУ,
Забери усю тривогу,
Хочем в мирі дальше жити,
Україну відроди́ти.
Прожени орду прокля́ту,
Що ввірвалась в нашу хату,
Що катує, убиває,
Все навко́ло спопеляє.
Сили дай це перебути,
Та не зможем це забути.
Стільки горя нам завда́ли:
Ґвалтували, убивали.
Ці «воя́ки» – мародери,
Що у пошуках Бандери,
Що не вкрали – все це нищать,
Бо гниле в потворів днище.
Для них люди як розвага –
В цьо́му їхня перевага.
Поможи нам їх прогнати,
Ще й сліди позамітати.
Поможи нам, Боже милий,
Щоб ми в МИРІ знову жи́ли,
Щоб це пекло закінчи́лось,
Й наша кров вже більш не ли́лась.
04.05.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 946930
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
Зітре́м орду за Україну,
За кожен клаптичок її,
За кожну вбитую дитину,
Сади́ й зеленії гаї.
Зітре́м орду за нашу неньку,
Цінуймо мову, рідну бережім,
Не дозволяймо з неї ми знущатись,
І правнукам про неї розкажім,
Навчімось калиновою пишатись.
ПРОСТИТИ Й ЗАБУТИ
Росте трава від сонця і дощу,
І, звісно, не від блискавки і грому.
Можливо я багато що прощу́,
Та чи забуду – це вже невідомо.
Comments(0)