Причина. 2#13
Слова й на силу не лізуть,
Як кров, повільно, витікає рима.
З останніх нервових клітин - реальність в‘яжу,
Із червоними, через бессоння, очима.
Думки тарганами по шкірі повзуть -
Хто зна, що за тими дверима?
Розбиті кайдани, сиджу, сторожу,
А мені й не потрібна причина.
Слова й на силу не лізуть,
Сльозами витираю залишки грима.
Мені не байдуже за долю чужу -
Моя ж досі мені невловима…
До мене у гості халати ввійдуть,
І я лише зможу звести плечима.
І більше ні слова я не скажу,
Мені й не потрібна причина…
Artist: Nadja Jovanovich „The Unknown”
