Прощання школи

На вулиці підніс угору вітер

на привітання дня пилюки бовдур,

немовби капелюх із голови.

В очах танок шалений чорних літер.

Гляджу на гір далеких темну говду

та на пісок подвір’я половий.

Зі школи ідучи поворітьма,

несу листок на пошту до рідні.

Дорога завтра вибігне пряма

і вітер в шприхах загуде пісні.

Думок у голові кружляє сто.

Небавом сяду одинцем в гаю,

а нині разом вкидаю з листом

в поштову скриньку молодість мою.