Розплющеними очима

Мають владу зачинити міста,

бо зачинені очі й серця.

Зовнішнє бачиться як прибільшена копія

внутрішнього, допам'ятно нáглухо схлопнутого.

Загартоване-замкнуте як гиря пудова

за прокляттям від старозаповітного дракона Єгови.

Не буде влада його остаточною.

Біблійний ідол — мов комариха, що влізла крізь форточку.

Нелегітимний, відморозок, злодій і ґвалтівник,

своїх ненавидіть навіть більш ніж чужих.

А ти справно молися до кривавого юдейського пахана,

не помічаючи, що під Бога підроблюється сатана,

насилає пандемії, 

              концтаборні обладунки й державний терор.

Від зла не врятує творець тисяч зол.

Хто не хоче зіржавілого колючого дроту в уділ,

хто спокусу свавільства не вагавшись відшив,

той шукатиме інших життєвих орієнтирів,

той відкине винагородну чотирикімнатну квартиру

і престижну діяльність зі стабільним прибутком,

і сечовим міхуром канцерогенно роздутим.

Доброта — істина. А брехня, хоч яка б не була

вигідна, не принесе нічого в ітозі, крім зла.

Чи не час подивитись розплющеними очима на світ?

Хіба тільки за себе це серце болить?

Людство потерпає від зашкалюючих ступенів зла!

І якби Богиня-Діва-Матір свій покров відвела

хоч на мить, кров потекла би по вулицях в рівень віконний

і миттєво загинули б сотні мільйонів

невинних. Взивайте до живої Божої Матері 

                                                           серцем відкритим.

Палко сповідуйте Її своєю матір'ю рідною —

і не торкнеться ні вірус, ні землетрус, ні війна, ні цунамі.

Всемилостива, змилуйся над старими і дітлахами,

над європейцями й азіатами,

бідними і богатими,

знайомими, незнайомими і так просто,

врятуй від всесвітнього катаклізму і холокосту.

В ці останні сутужні часи,

Матінко Рідна, не залиши. Прости.

Перебувай межи нами

за будь-яких подій і обставин —

і світ неодмінно і стовідсотково буде врятовано.

І сонце незаходиме засяє крізь шибку віконну.