“Рябко, і дощ, і з вітром цвіт”

Рябко, і дощ, і з вітром цвіт,

І мамалиґа, й небо з богом,

І пізній розум з ранніх літ,

І ранні рани за порогом.

Усе, усе, усе — для битви!

В часи страждань, болінь, жалю

Я повен першої молитви:

Свободи тінь в душі ловлю.

Червоний місяць аж горить,

З діброви хмара виступає,

І світ на груди наступає

Моїй тривозі-полетить!..

А полетить. Бо манна з неба

Не падає і не впаде.

Нам дуже й дужче жити треба —

Свобода в нас і — з нас іде!

1964

Comments(0)

Similar poems of author

Індустріальний сонет

Сто чорних димарів на Батьківщині.

Сто світлих гімнів рідної землі!

Прощай, ганьба, і сором, і жалі!

Цивілізована держава моя нині.

Сто гордих колосів над збіглими віками.

Сто гордих дум на гордому чолі!

Це квітне сталь, як перший цвіт землі,

Continue reading...
257
0

Елегія (“Зіходить ніч на витишений сад”)

Зіходить ніч на витишений сад…

Глибокий вересень шумить крилом качиним,

І за вікном, у листолет відчиненим, —

Червоних зір червоний зорепад.

В бентезі я!.. Душа моя живе

Твоїм печальним іменем прозорим.

Твій теплий голос кров мою зове,

Continue reading...
281
0

“Цю жінку я люблю Така моя печаль”

Цю жінку я люблю. Така моя печаль.

Така моя тривога і турбота.

У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.

Від страху і до страху ця любота.

Аби ще в жнива — то було б іще…

Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…

Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку

Continue reading...
551
0