СЕРЦЕ ЛІТА (Місяць Липень)
Липень вправно та зухвало стоголо́сий взяв акорд,
Грозові дощі та спека небувалий б"ють рекорд!
Аж до дна вода прогрілась у озерах та річка́х,
Смажить він нещадно спини людям всім, що просто жах!
Ось такий спекотний Липень у права свої вступив,
І відразу спритно й жваво літо навпіл розділив.
Як воло́дар по хазяйськи він крокує по землі,
Придивляється, як спіє хлібний ко́лос на стеблі.
Чи достатньо спілих ягід та грибочків у лісах,
Як прохо́дить косови́ця на галя́вах та лугах.
На зелених пасови́щах не пожу́хла чи трава,
Щоб худоба круторо́га угодо́вана була!
Носиться, як угорілий по землі із краю в край,
На горо́дах і в садочках він пильнує урожай.
Спіє вишня та порічка, зацвіла вже лобода,
Землі купку підіймає вже картопля молода.
Пече сонце, наче в пеклі, аж потріскалась земля,
Тут-же сильний гуркіт грому уже чути звіддаля,
Отак Липень постарався та негоду нам наслав,
Проливним дощем та вітром в полі жито поваляв.
Недарма́ в народі кажуть, місяць Липень-не простак,
Запальни́й характер має й на сюрпризи він мастак!
Погребець пустий сумує.... Ой, біда та й годі!
А врожай ще тільки стигне в полі й на городі!
Зацвіли вже пишно липи у гаю, побіля хат,
Вітер по окрузі носить їх п"янющий аромат.
Цвіт густий аж золотиться, бджоли весело гудуть,
З квіточок нектар збирають та й до вуликів несуть.
Нічка стала трохи більша, а день меншати почав,
Пора в лузі назбирати в"язку лікувальних трав.
Липень це вершина літа, його серце та зеніт,
Весело його стрічає та радіє цілий світ!
