Ще ніби - не доросла
Ще ніби - не доросла , але вже - й не дитина…
Дівчина з карими була очима.
На зріст не висока - мініатюрна.
З красивою посмішкою і навіть ходою.
Вона невагома, як хмара у небі.
Від світу їй видно нічого не треба.
У неї від Бога було все й одразу,
У інших це більш викликало заздрість.
Красива, весела з таємного світу,
Ніхто ще не кликав по йменню дівчину.
Вона загадкова і популярна.
Волошки любила і шоколадки.
Хотілося їй розчинитися в часі
До справжнього світу притаманному масі.
жовтень 2015р.
©Махновія Степ