Сиділа доля край дороги
Сиділа доля край дороги,
Чекала кращої доби,
Натерла бідолашна ноги,
З обличчя спала від мольби.
Молила Бога сили дати
Знайти сірому-жебрака
Якого мала врятувати
Від вовкулаки-хижака.
Йшла дні і ночі без упину,
Шукала всюди де могла,
Питала кожну бадилину,
У кожній церкві присягла.
Несла шматочок щастя доля
Тому хто в злиднях бідував,
Кому за дах була тополя
В дуплі якої жив і спав.
Хотіла дати щастя жменьку
Тому хто геть його не знав
Щоб душу зболену благеньку
Злий вовкулака не забрав.
Не знала доля що немає
Вже сіромахи між людей,
Що він тепер удень дрімає,
Ховається з людських очей.
Тепер із вурдалаком разом
Вони вночі шукають кров
І що за кожним перелазом
Чатують аби хтось пройшов.
Блукає доля досі світом,
Шукає вбогого кругом,
А він вночі несамовито
Людей шмагає батогом.
В дорозі доля забарилась,
Ніхто їй шлях не показав,
Душа сіроми зажурилась
І вурдалак його узяв ...
19.03.2021
