симфонія міста
Гримучим сном дрімає місто,
Слова лягають на спочин.
Оркестр зір заводить пісню,
Щоб час на струнах відпочив.
Завулками крадеться тиша,
Густа, неначе карамель,
Романтики кидають вірші
У сплетену хмелем юрбу людей.
У поцілунках в’ються душі
Міських примарних ліхтарів -
Схилили голови, мов груші,
На варті в приміських богів.
Із дому в дім тече нестримно
Артеріями міста пісня зір,
Будинки наповняючи інтимом,
Пронизуючи радіо ефір.
Плетуться вулицями труби,
Неначе павутини павуків.
Позують кам’яні споруди
На подіумі в світлі ліхтарів.
Дорога пахне чадним газом,
Мов ноти, падають молекули свинцю,
Відспівуючи раз за разом
Півмісячну симфонію творцю.
