ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ

( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )

Такий ще юний, та поліг,

Поліг в бою́ за Україну,

Любов до неньки він беріг

Й беріг він мову солов’їну.

Він став на захист без вагань,

Та повернувся в домовині,

Зазнав і болю і страждань…

Тепер в землиці у хатині.

Йому би жити й розквітать,

Йому б Вкраїну підіймати…

В могилі мусить вже лежать

І сло́ва більше не сказати.

Чорніє мати у сльозах

І ледве дух вже переводить,

Його ж носила на руках –

Тепер в риданні ру́ки зводить.

І не пове́рне до життя –

Молитва й сльози тут безсилі,

В життя нема вже вороття,

Хоч не були́ літа́ на схилі.

Михайло за Вкраїну ліг,

За нас, за край наш, і за мову,

На жаль, він вижити не зміг,

Й не заведе́ ні з ким розмову.

20.12.2023 р.