Тебе втрачаю мабуть назавжди...
Тебе втрачаю мабуть назавжди,
Любить не можна зіткану з печалі
В книжках топлю твій наголос ходи,
А потім погляд знову позичаю.
Нехай я буду вічно не твоя,
Лиш Господу потрібна, як дитина
Чи пам’ятатиме, що є любов земля?
А я в усьому,тільки я і винна.
