Торішній весні
В алеґрії меткій свище вітер,
Із берез молоде гілля видер,
А на небі хмаринка легка —
дрібнесенька, ось така!
Розжарений диск в небі тане,
А я п'ю його сльози зі дзбану,
Затуляє диск літака —
вершника!
А я лежу на паркані,
Як господар на шовковім дивані —
А небокрай як у синім тумані
потопав!
