"Тримайся руки..."
Тримайся руки,
мов курсу тримались в вись
кульбабки із надто ранньою сивиною.
Спонтанність наша, як рима, вела кудись
до лап і лав
позолоченого конвою
осіннього,
що додержує паритет,
як жовте на світлофорному триколорі,
як фокусник із дешевого вар’єте,
що сіє сумнів, але не долає зору.
Парабола світу вийшла на мить плато,
цілунок відкриє відлік униз…а,власне:
хто губи від губ відтулить з нас першим, хто?
хоч раз на прірву
зробивши це своєчасно.
20.04.20
