Туманом починався ранок.
Густим. Він крався між дахів,
ховав у собі з мітлами панянок
і тихо кутав сонний двір.
Тоді я бачив тільки вежі,
нашпилений на них туман,
а перший подих холоднечі
тулився до мого вікна.
