Твій аромат. 2#153
твій аромат, як абсент з цигарками, на обпеченій лаком барній стійці.
струшуючи колективно-несвідоме в попільничку, я свідомо, хочу тебе ще, і ще!
вдох, видох, вдох, видох…
- дихай, прошу!
пульсуючи венами, на шиї
руками, на серце тисну,
немов роблю штучне дихання.
а ти дивишся, мертвим поглядом,
неначе знущаєшся, а очі благають в бога не зупинятись!
ненавиджу обожнювати тебе, так, як ненавидіти. І обожнюю ненавидіти, так, як кохати(сь).
червоним вином нальєшся в бокали щік моїх і засмієшся:
- Дурний!
- Як завжди.
