Вечір. Роздум
Дивлюся я в вікно своє вечірнє,
і лине тисячу думок у голові.
І сонце світить тьмяно на дорогу.
І сльози капають, тихенько по мені.
Життя проходить дуже швидко люди,
А спогади ще ніби десь живі.
В гріхах застрягли ми всі з вами.
Така ось думка лине у мені.
А сонце світить усе слабше,
І світло ледве поступає.
Отак життя і наше скоро згасне,
Й сліди свої воно у нас лишає.
