Землю – знівечено,
небо – посічено,
віру – приречено,
тіло – скалічено.
Мати – не втішена,
діти – покинуті.
Душу, мов з грішника,
на розсуд вийнято.
Зрада – іржава,
ніким не пробачена.
Помисли – праведні,
пеклом освячені.
Думку – роздерто,
а правду – обрізано.
Тіні померлих
приходять невпізнані.
Час розчиняється
в кривавій паузі.
Не відкриваються
рятунку жалюзі.
Рана не зрощена,
фляга спустошена…
На вічне прощення
вічність запрошує.
