Від мого серця ти забрав ключі
Від мого серця ти забрав ключі
І посилився там навічно.
Став моїм сонцем в темряві нічній
І маятником у безкраїм морі.
Моєю зіркою, що вказує на шлях
І я завжди іду на твоє світло.
І теплим чаєм ти для мене став,
Що зігріває у холодну пору.
Моїм вогнем, що гріє моє серце.
Тим, хто розплавив мою вічну кригу.
Став тим, хто дав мені любов,
Таку, про яку і не напишуть в жодних книгах.
Ти став моїм героєм з дивних снів.
Моїм душевним спокоєм ти став.
Став моїм принцом із казок.
Й моєю вічною любов’ю став.
