Відкиньте некронауки
Пліснявою тхне від ваших наук.
Так із живої людини робиться сонний павук,
а де наука,
що покаже безсмертну цінність совісті й мужності,
щоби зло у собі безапеляційно подужати?
Відволікає людей чортзна-що
від розрізнення того, що є добро, а що — зло.
Зніміть з циліндричної голови ковпак-капелюх:
нинішній стрій (в тому числі й науковий) протух!
Постривайте, перша й найголовніша наука —
як на цій покоробленій злом землі стяжати Доброго духа,
не заплутавшись у безлічі ідеологій і заморочок.
Хто розпізнає божественний почерк
серед запльованих урн на приміському вокзалі,
той може сказати: я вкушав із позачасової чаші Грааля,
бачив живе божество у його іпостасі недовідомій.
Як зізнавались великі стáрці, мені б додому, додому...
Добре знайти дім тут.
А все інше — як мотлох, що проноситься óсторонь,
і краще б пішов та зібрав до холодної ночі хворосту.
