Відстань
Вона лежала у ванній, і думала скільки в них буде дітей
А він їхав поїздом, і думав як не здуріти.
У них у двох було безліч речей,
Реальних, етичних можливо навіть елітних.
У них у двох було безліч проблем,
У кожного різні і ще кілька спільних.
Вона досі лежала, думала, '' який в них буде колір очей? ''
З кожною хвилиною збільшувалась між ними відстань.
У них у двох блакитний колір очей,
Але от проблема, вона не пам'ятає у кого світліші.
А так хотілося, по менше безсонних ночей,
Та їхні сни розносив десь без жально вітер.
Той самий вітер, через який вони йшли,
Той вітер був нестерпний до болі.
Мої мрії були не такі прозорі тоді,
Але зараз, я точно знаю що мрію про його дотик.
