Візьми мене у сни тисячоліть...
Візьми мене у сни тисячоліть,
Туди, де обіймають небо хмари,
Де серце в тілі більше не болить,
Не бачить розум пристрасті примари.
І там нема мабуть вже каяття,
І линуть до Твого Престолу співи,
Бо Ти є Світло більше за життя,
Любов Предвічна, що дарує крила.
Візьми мене, я грішниця Твоя
В Твоїх долонях загубила душу,
Та що душа? Знайшла Тебе, Життя,
Як човен віднаходить свою сушу.
