Вночі мій мозок працює творчо
Вночі мій мозок працює творчо і надихає на перемоги.
Шкода лише, що зі сходом сонця здійснити все це немає змоги.
Вночі все-все здається можливим і прагнень склалося вже багато,
Та ранок трудність несе зрадливу! І страшно взятись її долати...
Бо зранку також встає реальність. Вона прокинулась з першим півнем.
Вона пригнічує мою радість. Усе хвилясте поробить рівним!
А сяде сонце - відразу спати вона вкладеться, а я у ліжку
Почну знов думати і гадати, як обхитрити реальність-кішку.
...Нехай змагаються сонце й місяць. Я почекаю їх перемир'я -
Коли вони білий стяг повісять, знайду нарешті для серця мир я.
