Я немов лишилася шкіри
Я немов лишилася шкіри
І в мені не лишилось людини
Ти поринув в кишеню за крейдой,
А знайшов врешті решт револьвер
Намалюй ним на стінах узори
Процарапай там скали і зорі
Не думай, відчуй. На повторі.
Покажи свій внутрішній світ
Кожен день живучі на хардкорі
Розливається важкістью повінь
Чи важливі вам ваші кордони?
Чесно, похуй. Я вільний поет.
Чи ти вільний у власній коробці?
Чи в коробці свобода можлива?
Розганяй, розбивай, і на диво
З тебе з'явиться ще один світ
14:03