З берегти зуміли почуття
Кохання в серці пташкою тріпоче
Та розправляє крила-почуття.
Ми як голуб з голубкою воркочем,
Хоч промайнуло уже пів життя.
Ти теплих слів для мене не жалієш,
Кажеш, що й досі любиш, як колись.
В моїй душі кохання теж зоріє,
Дарма, що час вже косу посріблив.
У тебе також скроні побіліли
І зморшками пооране чоло.
Свою любов ми зберегти зуміли,
Що би в житті у нашім не було.
2020 р.
