Захід
Багряним світлом сонце ніжно обрій повива
Лоскочуть промені міський вокзал
За горизонтом - мандаринові жнива
Милує людське око вогняний овал
Солодко мружаться повіки і посмішка ляга
На мої уста й твої пя‘нкі уста
Ламають промені брезентовий метал
З міських примар збираючи врожай
І все живе довкола завмира
Коли брутальне сонце йде за небокрай
