Пише студент батькам своїм: “Скоро я женюся.
Є у мене наречена. Звуть її Маруся.
Чи на вроду вона гарна, сказать не беруся.
Шліть чотири карбованці, я з нею знімуся”.
І відписав йому батько: “Дорогенький сину!
Посилаю тобі грошей тільки половиную
Нехай зніметься Маруся, і буде прекрасно.
Твою пику ми й без фото уявляєм ясно”.
Три машини біля двору різко зупинилися.
Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися,
Привітались та й питають:
— Як ви поживаєте?
Заглядаєте до клубу? У кіно буваєте?
— Та спасибі, — дід говорить. — Добре поживаємо.
Ми тепер по сім костюмів зі старою маємо.
Пар по вісім черевиків за три роки справили.
У годину вечорову, тиху та прекрасну,
Дві бабусі розмовляють про молодь сучасну.
— Нині молодь, — перша каже, — квола й дрібнувата.
І хлоп’ят високих мало, і низькі дівчата.
А колись же виростали і дівки високі,
І хлоп’ята, як орлята, у плечах широкі.
Друга ручкою махнула:
— Та й чудні ж ви, мила!
Comments(0)