Жінка
Жінка йде по вулиці красива,
Впевнена й легка її хода.
Жінка йде по вулиці щаслива,
Вже не юна – просто молода.
Рання сивина лягла в волосся,
Сум і радість хлюпають з очей,
В тих очах я бачу ,чи здалося
Світло дня і темряву ночей.
Ближче підійшла – ні, не здалося,
Жінка і весела і сумна,
Синє світло із очей лилося,
Ніжно посміхалася вона.
Я не втрималася й запитала:
– Мила жінко,що в твоїй душі?-
Посміхаючись,вона сказала:
– Там прекрасна музика й вірші.
