Життя ніби потяг

Життя ніби потяг, зупинка під назвою зрада

Тут люди жорстокі, тут править тваринний інстинкт.

Стосунки – пусте, як про соняшник пісня й балада,

Життя – одні сльози, ридання, душевний брейринг.

Життя – то є щастя, сумні і веселі хвилини,

Хтось впав, хтось піднявся, всміхнувся і далі пішов.

Для когось життя – це майбутнє його Батьківщини,

Хтось прагне любові, а дехто давно вже знайшов.

Та як б не звучало, ми всі дуже хочемо жити,

Любити дітей, готувати їх в світле буття.

Прокинутись вранці і в вечері тихім спочити,

Усіх нас єднає, то слово прекрасне «ЖИТТЯ».

Comments(0)