Зимові подарунки
Їде Зимонька на возі, зупинилась на узвозі,
Вона зо́всім не сердита, людям хоче догодити,
Розпаковує пакунки, роздає всім подарунки!
Рукавички для Тараса, теплу шапку для Панаса,
Модній Галі теплу шубку, бабці Наді дров у грубку.
Дідусю Альоші - валенці й колоші.
А у татуся́ Архипа сім"я дружна та велика,
Чимале́нько діточо́к, як на небі зірочо́к.
Час дарма́, Зима не гає, про усіх вона подбає!
Для матусі Катерини - теплу, в"язану хустину,
Для малечі - ковзани, татці - ватяні штани,
Та ще й куфайчину, щоб зігріти спи́ну.
У Зими одні турботи, скільки в неї ще роботи!
Треба всьому дати лад до гучних Різдвяних свят,
Бо свята́ вже на порозі й Миколай уже в дорозі!
Виправить вона на раз весь осінній негаразд,
Лист пожухлий та зітлілий притрусила снігом білим,
Засніжила ліс та сад, лиш синіє неба шмат.
Всі дерева та кущі в царській вже стоять парчі,
Зима врправно хазяйнує, на річках мости будує,
Промела доріжку в гай, не блукав, щоб Миколай!
І проб"є вже скоро час та свята прийдуть до нас,
І настане світла мить! Хай Господь благословить!
А для нас один кумир - вічний та жада́ний Мир!
