Зорі
я чую як зітхають зорі
коли я знов кажу твоє імʼя
вони - посланці від самої долі
а я кохаю справжнього мерця
і чутно мені шепіт листя
яке таємно мені доріка
ну що поробиш, як я на могилі
гуляю там, де тебе вже нема
нічні пташки співають мені пісні
про щастя, спокій і любов
а я, закривши вуха, плачу
бо сама не вийду з цих дібров
