Зрада не прощається
У житті все буває,
Ми прощаєм образи,
Грубість та неуважність,
Помилки й негаразди.
І байдужості холод
У душі теж розтане,
Добре лагідне слово
Може стати бальзамом.
Все із часом проходить,
Він же лікар найкращий.
Зраду й підлість ніколи
Нам забути не вдасться.
2015 р.
Similar poems of author
Одинокий листок
Лиш один залишився ген-ген угорі,
Засинає вночі, заколисаний вітром
Й мокне вдень на холоднім-холоднім дощі.
Одиноко йому, він тремтить весь і мерзне,
Перемовитись ні з ким та й сум огорта.
Він терпляче чекатиме - прийде весна,
Господиня зима
Не шеберхне ніде.Срібне місячне сяйво
Теж гойдається тихо.Тікає пітьма,
Темну постать свою по кутках десь ховає.
Під ногами сніжок на морозі скрипить
І старезні дуби всі стоять,мов сторожа,
Із м"якенької хвої у зимоньки ложе,
Котиться літечко за небокрай
І душу хай тішить розмай,
Бо скоро покотиться-котиться
Вже літечко за небокрай.
Замінить віночок ромашковий
Айстр диво-калейдоскоп,
А пелюсточки трояндові
Comments(0)