Кисельов Леонід
Мій щур такий любесенький,
Любесенький, дурнесенький,
Співає у норі.
Ніякої мелодії,
Лише коти-добродії
Біжать на те “крі-крі”.
Коли б тобі горенько та печаль,
То ти б вийшов на вулицю та й кричав.
Пісня.
Голосять баби на згарищах,
На труну сльозами ллють.
А вірші — так це не горе ще,
Радше втіха у жалю.
Та не однаково мені…
Шевченко
Він був як полум’я. Його рядки —
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.
Рано ще, рано.
Ще і мати не вставали
І до мене не гукали:
Вставай,сину!
Ще і батько не вставали
Ходім, хлопче!
Леонід Кисельов – На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер…
Колихайтесь, тераси дерев…
П.Г.Тичина
На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер
У прозорих пазурах листя дере.
Чорнопері круки, як химернії квіти,
В камені, в дереві, на папері,
У бронзі, в мармурі, в небутті…
А вже на крицевій небесній сфері
Літавці карбують його путі.
На ритинах,
на порцеляні,
На прапорах,
на рушниках…
Як у нашому селі
Кращі в світі ковалі.
Що майстри вже, то майстри:
Ремонтують трактори,
Лагодять поїльні,
А ще на дозвіллі
Доки буде жити Україна
В теплім хлібі, в барвних снах дітей —
Йтиме білим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
Освятивши невимовним болем
Все прийдешнє, кожну нашу мить,
Йде вона і мов велике коло,
І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля.
В прозорому повітрі, наче струни,
Гудіння оксамитного джмеля.
Прислухаюсь — співає колискову,
Не знати, чи дитині, чи собі…
І мати молода, і юне Слово,
Стати б хоч на менти лічені
Характерником мені —
Подарую кожній дівчині
Лицаря на коні.
А тоді ще дати мусив би,
Щоб раділи всі живі,
Козаченька чорновусого
Я не хочу лежати в цій рабській землі,
Радше спатиму в лондонській твані!
Чи ж повірю, що тут, в світанковій імлі,
Не розтане мій подих останній.
Чи ж повірю, що янголи бачать здаля
І господь щиросердо кохає
На малесенькій кульці, що зветься Земля —
Вона приходила щоранку,
І нам спочатку говорили,
Що то звичайна баба-бранка
І поспіша до породіллі.
І ми спочатку уявляли,
Що то була стара циганка,