1970-s

На світлинах чорно-білих мов би в дзеркало калюжне,

Озирнувся час на себе :«Бач, який я був наївний!».

В ті роки семидесяті бджоли точно так літали

На квітучі рясно липи, не втручались в справи людства.

Діти грались, захопившись, в дворові нехитрі ігри.

В карти різалися пройди день і ніч в готелях півдня.

Переконливо боялись бабці тих, хто шарить зраду .

Хтось щасливий ніс додому дефіцит своїй родині.

Мозолі змастивши потом, мужики робили працю

За верстатами, у полі,. Матюки були їм в помічь.

У мистецтві, на естраді, геній буйнував єврейський,

З плівок на магнітофонах масть босяцька хрипотіла.

Пляшечку на трьох давили, з плавленим сирком та хлібом,

Транспаранти підіймали, сірий фон ковтав червоне.

Дітсадки пропахли супом, а карболкою – лікарні.

І думки, якісь казенні, сигаретним димом пливли.

Час канікул починався полуничним духом червня,

В липні він блукав в малині та смородині духмяній.

Соковиті груші в серпні рятував від ос настирних,

Згадував про плескіт моря, що так шикав безтурботно.