476

 Ми люди істини прості

Ми голуби зруйнованого Риму

Вже вийшли з бухти кораблі

І з ними разом ми , пливемо до загину.

Згорів жертовник і в вогні

Стоять мости , боги упали

Останній Ромул пролив кров

Династія пройшла - Цезарі всі повмирали.

В сльозах в крові , прийшла нова доба

І хрест несе печатка Костянтина

Марс прости . пройшла твоя пора

Ми віримо в Ісуса , Бога-Сина

Та прийде час відродиться руїна

І Рим повстане знов у всій красі

І воскликне слава тій країні ,

Що підняла звергнених богів

І наче фенікс сцілиться жертовник

Знов для того , щоб пити кров

І увірують у богів Соломонових

В Надію , Віру , Щастя і Любов.