"А наостанок я скажу..." /з Б. Ахмадуліної/

А наостанок я скажу..,

А наостанок я скажу:

Прощай, люби лиш загадкових...

Як з розуму сходжу, чи йду

До меж безумства - меж зіркових.

Як ти любив.., ти пригубив,

Любов в загибелі.., невдячно...

Чи в цьому справа... - все ж любив..,

Згубив, невміло, необачно...

А наостанок я скажу:

Роботу скроні.., Бог спаси,

Вершать, але... вже впали руки,

І зграйкою мчать навскоси,

зникають запахи та звуки...

А наостанок я скажу: прощай,

Любові кращий в'язень

Нам не готує зустріч рай:

Прощай, - не маєш зобов'язань...