а під вечір

а під вечір

я забуваю все, що ти робив і про що казав

моя віра отримує амнезію і шукає найближчий вокзал

я розгублено бачу, як все йде кудись на дно

і не знаю насправді - було взагалі воно?

прилипають так швидно

і сумніви і страхи

я молюсь без зупину найкращим своїм святим

намагаюсь позбутися будь-яких зайвих назв

які знають, напевно, не мало про кожного з нас

я борюся з усім, що нас будить в чужих містах

я ненавиджу всіх, хто цілує твої вуста

ти смієшся з моїх цих дитячих

щоденних атак

що ж

хоча б так

хоча б так