Батькам

Я уклоняюсь до землі батькам,

Що довгі роки так дітей плекали,

І, жертвуючи кожним власним днем,

Путівку у життя для них придбали.

Спасибі, милі, за невтомний труд,

За добрі руки і найкащі речі

За те, що завжди вірили в дітей

І закріпили крила нам на плечі.

Пробачте, рідні, за обурення і біль,

За сльози, і невірнії дороги

Я б повернула ріки всі назад,

Щоб не гриміли більш над Вами грози.

Багато літ Ви по землі пройшли,

Багато стежок різних скрокували

І для дітей своїх зразком

Навіки ваші вчинки добрі стали.

Нехай в волоссі закрутилась сивина,

І молодість так швидко промайнула,

Ви для дітей неопалима купина,

Відрада, міць і в час незгод притулок.