Чаклунка

By Олександр Донець

Чаклунка

Written 2021-07-03

Твої губи солодкі, до нестями бентежать.

Твої чари дівочі, мені сну не дають.

Ти моя таємниця мої муки і радість.

І думки всі про тебе, вже життя не дають.

Нас кохання як море обіймає нас що ночі.

Я благаю від болю відпусти, відпусти.

Та твої сині очі у полоні тримають.

І звільнитись від тебе вже нема більше сил.

Моя люба чаклунка моє щастя кохане.

Твоє серце належить не мені не мені.

Тільки ніч зоряниця все заміняє довкола.

Тільки в ночі кохана ти належиш мені.

Як же жити не знаю я кохання благаю.

Поможи дай же сили научи підкажи.

Що робити с собою коли разом с тобою.

Як сховати таємницю и з ума не зійти.

Твої очі твої губи моє щастя мої муки.

До нестями тебе я кохаю.

Тільки зорі тільки місяць таємницю нашу знають.

Що з коханням робити не знаю.

Знову руки мої твої руки тримають.

Тільки зорі и місяць про кохання те знають.

Ти чаклунка в ночі знов належиш мені.

Може сплю я і все це вже сниться мені.


© Олександр Донець 2021р.

Відео на Ютуб

https://youtu.be/EbvH5IPSBtE

[email protected]